Музичний розвиток
Консультація для батьків: «Методика Карла Орфа : «Елементарне музикування»
Підготувала: керівник музичний, Васькевич С.М.
Часто вважають, що музику вивчають, щоб у майбутньому стати музикантами – професіоналами, адже музика потрібна кожному: вона може допомогти щось обдумати, зніме напруження, може сприяти вивченню іноземних мов, математики, дасть поштовх уяві… Карл Орф вважав : елементарна музична грамотність необхідна кожному. Потрібно лише своєчасно обережно допомогти дитині зазирнути за двері, де живее класична музика. От тоді малюки навчаться не лише слухати, а й чути. Музика принесе їм справжню насолоду, стане помічницею у житті.
Здібності дитини розвиваються в процесі активної музичної діяльності. Правильно організувати і направити її з раннього дитинства, враховуючи зміни вікових періодів – завдання педагогів. Німецький композитор Карл Орфрозробив систему музичного виховання дітей, засновану на розвитку дитячої творчості. Карл Орф, створюючи свою музично-педагогічну концепцію, адресував її, перш за все, педагогам, що працюють з дітьми у сфері музичного виховання.
У п’ятитомному навчальному посібнику «Шульверк» Карл Орф детально висловлює свою методику, яка стимулює дитяче колективне елементарне музикування. Музична імпровізація дітей є основним методом музичного виховання в посібнику «Шульверк». Його система максимально наближена до можливостей і інтересів звичайної дитини. Невипадкова її назва – «Елементарне музикування», в якому слово «елементарне» має сенс «просте», «доступне кожному» (але не примітивне). Музикування тут розуміється як глибокий і органічний взаємозв’язо кмузики, руху і мови. Дитяча елементарна музика будь-якого народу генетично нероздільно пов’язана з мовою і рухом. Її Орф назвав «елементарною музикою» і зробив основою свого «Шульверка».
.
Принципи педагогічної концепції Карла Орфа
Інші, ніж в авторитарній системі, взаємини дітей і педагога, пошук нових шляхів спілкування один з одним засобами музики і танцю – це теж ідеї «Шульверка». «Шульверк» Орфа не є підручником в традиційному сенсі. Його з повним правом можна назвати дидактичною концепцією, що декларує особливий, творчий підхід до навчання музики. У «Шульверку» Орф пропонує творити не тільки дитині, але і педагогові. «Шульверк» надає вибір методики самому педагогові.
Основні принципи педагогіки Карла Орфа:
❖креативність;
❖варіативність;
❖комунікативність.
Під принципами ми розуміємо основне, початкове положення якої-небудь теорії, учіння, світогляду, теоретичної програми. Креативність припускає творчий підхід до викладання музики дітям. Творить педагог, творить дитина. Малюкові пропонують скласти мелодію, придумати простий рух, підібрати риму. Для дітей це дуже важливо: «Я – сам поет і композитор». Варіативність має на уваз ірізні варіанти, «варіації» при виконанні завдання, розучування пісні або танцю. Внесення нових, цікавих елементів дозволяє зацікавити дітей, позбавляє від нудного, одноманітного повторення. Комунікативність – важлива якість, необхідна кожному в наш непростий час. На заняттях діти вчаться спілкуватися між собою, домовлятися. Важливим моментом в педагогіці К. Орфа є з’єднання таких видів діяльності, як спів, рух, слухання з грою, заняттями в оркестрі. Як правило, всі ці види діяльності проходять одночасно, не заважаючи, а взаємодоповнуючи один одного. Проводячи заняття за методикою Карла Орфа, ми ставимо перед собою наступні завдання:
❖Поєднання креативного і імітаційних методів, які визначаються цілями кожного заняття.
❖Розвиток відчуття ритму, слуху, тактильних відчуттів.
❖Розвиток у дітей комунікативних навичок, уміння домовлятися, погоджувати свої дії.
❖Розвиток відчуття відповідальності, уміння узяти ініціативу на себе.
❖Прищеплювання уміння слухати один одного і себе не тільки під час музикування.
❖Розвиток здатності радіти успіху іншого, допомагати іншому.
❖Розвиток музичності дітей, їх емоційного світу, сприйняття музики, створення слухацького досвіду.
❖Освоєння гри на ударних інструментах, інструментах дитячого оркестру.
❖Виконання пісень, розспівок, творів мелодій на основі заданого тексту.
❖Придбання навиків гри в ансамблі (музикуванн).
Головне завдання таких занять – допомогти дітям в естетичній грі увійти до світу музики, відчути і пережити її ємоційно, створити передумови до формування творчого мислення, сприяти практичному засвоєнню музичних знань. У своїй роботі ми часто граємо з дітьми на дитячих музичних інструментах. Інтерес дітей до орф-інструментів невичерпний. Вони хочуть грати на них завжди. Діти люблять слухати тембр ирізних інструментів. Гра в оркестрі розвиває слух, відчуття ритму, уміння грати в ансамблі. Гра в ансамблі з диригентом учить малюків бути уважними, терплячими, учить пошані один до одного. Звучні жести – це гра звуками свого тіла: плескання по стегнах, грудях, притупування ногами, клацання пальцями. Цей підхід є важливим методичним моментом, оскільки ритм усвідомлюється і освоюється тільки в русі. Виховання відчуття ритму, і тембрового слуху, розвиток координації, реакції з використанням звучних жестів мають дуже високу ефективність.
Основним призначенням занять за системою Карла Орфа є залучення всіх дітей до музики незалежно від їх здібностей, розкутості індивідуально-творчих сил, розвиток природного музикування.
Консультація для батьків:
«Перші кроки з дитиною в світ музики»
Підготувала : керівник музичний, Васькевич С. М.
Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності та продовжувати ві народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно, за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а й вдома. Прихильники раннього виховання мистецтвом рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку є сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи (шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок), пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся, що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.
У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чутливість, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханніпісні «Конячка» О. Тимчивої; спокійний, доброзичливий при слуханніпісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку цих здібностей лежить слухання, розрізнення та відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили.
Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені в программу музично–дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на засвоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти, а потім відгадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання.
Для дітей третього року життя музично–дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи вибираються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.
Важливим для дітей першого – третього років життя є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з цим залучають до музики показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику. Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів. Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи її зі складнішими творами, вивідкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичногодосвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва, допоможуть Вам і Вашій дитині ввійти у великий та чудовий світ музики.
1. Пам’ятайте про те, що будь-який музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, – бажання слухати! Треба вчитися уважно слідкувати за тим, що відбувається у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
2. Починати слухання треба з маленьких творів. Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, старайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з’ясувати, як роблять вони виразним виконання музичного твору.
3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає меншцікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С.Майкапара, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
6. Зробіть слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.
« Як починати слухати музику з дитиною»
Підготувала: керівник музичний, Васькевич. С.М
Шановні батьки! Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчить її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?»дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.
Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.
2. Починати слухання треба з маленьких творів.
Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.
4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.Консультація для батьків:
«Музика як привід для радості»
Підготувала керівник музичний Васькевич С. М.
Музика і радість, радість і музика – здавалося б, звичні на перший погляд, поняття. Та на практиці педагоги часто задаються питанням: що потрібно для того, аби кожна зустріч з музикою була для дітей радісною та жаданою?
Музика посідає особливе місце в житті кожної дитини, а задля повноцінного й одухотвореного життя музика необхідна і кожній дорослій людині. І це не дивно, адже цінності музики, у більшості випадків, суб’єктивні. Головне в музичному вихованні – дати малятам радість, яскраві художні враження, спонукати їх до активності, прищеплювати любов, інтерес до музики. Музична діяльність має, насамперед, хвилювати дитину, приносити їй радість. Тільки у життєрадісній атмосфері створюється ситуація розвитку дітей. Музика – це мистецтво, що пізнається не теоретично, а духовно-практично, і розумне споглядання ніколи не замінить дитині безпосереднього діяння.
Хочу поділитися своїми думками, враженнями та спостереженнями, що безпосередньо стосуються музичного виховання дітей молодшого дошкільного віку. Виховання художнього смаку – неодмінна умова гармонійного розвитку дитини, що неможливо без елементарних знань і розуміння мистецтва. Часто батьки мене запитують: «З якого віку треба починати музичне виховання дитини?». «З колиски» - відповідаю я. А й справді, коли мати колише дитину, вона завжди наспівує колискову або свою улюблену пісню. Слухаючи ЇЇ, малюк заспокоюється, набуває етану психологічної рівноваги. І це, можливо, народжує перші відчуття прекрасного в маленької людини.
Важко переоцінити значення музики у вихованні благородних рис. Скажімо, чудова пісня про Батьківщину викликає в дитини почуття щирої любові до рідного краю, пісня про дружбу – прагнення бути чуйним, хорошим товаришем. А як люблять хлопчики й дівчатка пісні про маму! І це тому, що музичний твір, якщо він гарний, допомагає передати їх любов до найріднішої людини.
Переконана, що музичне виховання треба починати з раннього віку. Шкода, що композитори та поети мало пишуть для наймолодших.
Як музичний керівник прагну робити все можливе для всебічного розвитку дітвори: цікавлюсь новинками музичної літератури, проблемами естетичного виховання і, з огляду на вимоги сьогодення, шукаю шляхи вдосконалення формування гармонійно розвиненої особистості.
У музичному вихованні багато значить народна пісня, з неї ми дізнаємося про думки й сподівання, історію свого або іншого народу. Прищепити любов до своїх народних пісень означає викликати інтерес і до творчості інших народів. Хочу висловити й таку думку: у концертах, по радію, на телебаченні дуже часто звучать малохудожні твори. Надмірна увага до естрадно-розважальної музики низького рівня, на мою думку, завдає великої шкоди, особливо дітям, які прагнуть наслідувати дорослих, і ще неспроможні відокремити добре від поганого. Вважаю своїм обов’язком перешкоджати згубному впливу низькопробного розважального мистецтва, ознайомлюючи дітей з прекрасними народними творами, класикою, доступною дошкільнятам. Відповідно проводжу роботу і з батьками.
І ще. Дехто некоректно використовує модні ритми та рухи. Звичайно, це не означає, що все нове й сучасне потрібно відхиляти. Мистецтво повсякчас збагачується новими музичними творами, ритмами, рухами! Відкриває все ширші горизонти у світ прекрасного. Але залучати дітей до сучасної музики та ритму слід особливо обережно, бути для цього підготовленим: мати високу культуру, художній смак.
Консультація для батьків: « Як навчити дитину слухати музику»
Підготувала: керівник музичний, Васькевич С. М.
Шановні батьки!
Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчіть її, навчайтеся разом з нею!
Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності та продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і вдома. Прихильники раннього виховання мистецтвом рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи (шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок), пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся, що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.
У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чутливість, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку цих здібностей лежить слухання, розрізнення та відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили.
Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені в програму музично–дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на засвоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти, а потім відгадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання.
Для дітей третього року життя музично–дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи вибираються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини.
Важливим для дітей першого –третього років життя є вираз невиконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з цим залучають до музики показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам'ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику. Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів. Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи її зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва, допоможуть Вам і Вашій дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.
1. Пам'ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажання слухати! Треба вчитися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
2. Починати слухання треба з маленьких творів. Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з'ясувати, як роблять вони виразним виконання музичного твору.
3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
4. В інструментальної музиці слів немає, але відцього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П.Чайковського, С. Прокоф'єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.
Консультація для батьків:
«Методика К. Орфа « Музика для дітей»»
Підготувала: Васькевич С.М.
Музика допомагає малюкові почути, відчути різноманітність навколишнього світу, дякуючи мелодії малюк вчиться пізнавати себе та найближче оточення. Тому важливо як можна раніше дати можливість дитині зіткнутися з музикою.
Серед методик музичного розвитку дітей раннього віку система німецького композитора Карла Орфа (1895-1982) займає важливе місце. Суть методики «Музика для дітей» полягає в розкритті музичних талантів у дітей через імпровізацію в музиці та руху.
Основна ідея Карла Орфа – самостійний пошук дітьми музиканта в собі через навчання грі на простих музичних інструментах, таких як маракаси, дзвіночки, трикутники, металафон, ксилофон та інші. Композитор ввів термін «елементарне музикування», тобто процес, який складається з декількох елементів: спів, імпровізація, рух та гра на музичних інструментах. Карл Орф розробив дитячі пісеньки, п’єси та вправи, які можна легко міняти та придумувати нові разом з дітьми.
Методика «Музика для дітей» Карла Орфа викликає великий інтерес завдяки безперечним перевагам:
- для організації музичних занять не потрібно спеціальної музичної освіти;
- система легко поєднується з іншими методиками раннього розвитку дитини за рахунок своїй універсальності та економічності, крім того висока адаптація к різноманітним національним умовам дозволяє використовувати найкращі зразки народної культури;
- методика Карла Орфа враховує індивідуальні особливості дитини та позволяє ефективно взаємодіяти дітям з різними навиками, здібностями та потребами;
- методика закладає великий потенціал для розвитку дітей раннього віку та подальшої творчої діяльності.
На музичних заняттях по методиці Карла Орфа створюється атмосфера ігрового спілкування, де кожен малюк нарівні з доростим має змогу проявити свою індивідуальність. Елементи системи музичного виховання спрямовані на розвиток творчих здібностей та навиків малюка, вони гармонійно вплітаються в структуру занять.
- Речові вправи. Розвивають у дитини почуття ритму, сприяють формуванню правильної артикуляції, показують різноманітність динамічних відтінків та темпів.
- Поетичне музикування. Цей елемент допомагає дітям відчути гармонійне звучання поезії та музики. Діти легко запам’ятовують вірші.
- Музично-рухові вправи. Активні вправи готовлять дітей до спонтанних рухових виражень, вчать їх зображати настрій та звуки за допомогою елементарних рухів – хлопки, притопи.
- Гра з інструментами. Цей вид діяльності удосконалює раніш придбані малюком навики володіння темпом, ритмом, динамікою. Діти вчаться взаємодіяти між собою та легко розвивають почуття ансамблю.
- Елементарний музичний театр. Цей елемент являє собою інтегровану ігрову форму діяльності, яка передбачає одночасний вплив музики, руху, танцю, мови та художнього образу в зображувальній грі.
Популярність методики музичного виховання Карла Орфа росте. Система раннього музичного розвитку дитини має велике значення, воно дає передумови для подальшого творчого розвитку особистості та самопізнання.
Консультація для батьків:
«Кольорова музика»
Підготувала: керівник музичний, Васькевис С. М.
Людей мистецтвазавждитурбувала проблема синтезу музики і кольору. Є такепоняття, як синопсія – цеасоціаціяміжзоровими і слуховимивраженнями. Зв’язокміж звуком і кольоромбуввідомийщестародавніми народоми Китаю, Індії. При співставленні мажору і мінорузвичайновиникаєвідчуттясвітлотіні: мажор – «світлий лад», мінор – «темний лад».
Існуєщетакепоняття – як кольоровий слух. Цезагальнаназвазорово-слуховихасоціацій. Посередньоюланкою у винекненнікольорово-музичнихасоціацій є емоційно-смисловаоцінкатембрів і тональностей. При цьомуокремі тони і тональностімузичнихтворівасоціюються з певнимикольорами. Кольоровий слух залежитьвідіндивідуально-психологічнихособливостеймузичногосприйняття та музичноговиховання.
Музика – це передусім мова відчуттів. Знайомлячи дитину з творами яскравого емоційного забарвлення, її спонукають до співпереживання, роздуму про почуте, але діти завжди чекають розповіді про зміст музики. Тому слід використовувати кольорові наочні посібники.
Такі посібники створюють у малюків необхідні зорові уявлення для кращого засвоєння навчального матеріалу.
Наочність не лише полегшує пізнавальну діяльність вихованців, а й організовує їх сприйняття, активізує процес запам’ятовування.
Кольоровіатрибути використовуються в різних видах музичної діяльності.
Необхідно порівнювати звуки в музиці з кольорами, а мелодію – з лініями в малюнках.
Кольори допомагають і під час вивчення музичної грамоти:
Синій – До, Ре – зелений,
Мі – салатовий, не темний.
Фа – це сонця жовтий зайчик.
Соль – оранжевий, гарячий,
Ля – такий, як мак, червоний,
Сі – рожевим цвітом повний,
У музичній гамі звуки
Як барвисті мильні кульки.
Використаннякольорів у музичномувихованністимулюєтворчийпотенціалособистості. Музично-кольоровутворчістьдитинислідрозуміти не як мету, а як засібвсебічногорозвитку. Цедастьпозитивнінаслідки, якімаютьважливезначення для індивідуальногорозвиткудітей.
Консультація для батьків:
«Музика як привід для радості»
Підготувала керівник музичний Васькевич С. М.
Музика і радість, радість і музика – здавалося б, звичні на перший погляд, поняття. Та на практиці педагоги часто задаються питанням: що потрібно для того, аби кожна зустріч з музикою була для дітей радісною та жаданою?
Музика посідає особливе місце в житті кожної дитини, а задля повноцінного й одухотвореного життя музика необхідна і кожній дорослій людині. І це не дивно, адже цінності музики, у більшості випадків, суб’єктивні. Головне в музичному вихованні – дати малятам радість, яскраві художні враження, спонукати їх до активності, прищеплювати любов, інтерес до музики. Музична діяльність має, насамперед, хвилювати дитину, приносити їй радість. Тільки у життєрадісній атмосфері створюється ситуація розвитку дітей. Музика – це мистецтво, що пізнається не теоретично, а духовно-практично, і розумне споглядання ніколи не замінить дитині безпосереднього діяння.
Хочу поділитися своїми думками, враженнями та спостереженнями, що безпосередньо стосуються музичного виховання дітей молодшого дошкільного віку. Виховання художнього смаку – неодмінна умова гармонійного розвитку дитини, що неможливо без елементарних знань і розуміння мистецтва. Часто батьки мене запитують: «З якого віку треба починати музичне виховання дитини?». «З колиски» - відповідаю я. А й справді, коли мати колише дитину, вона завжди наспівує колискову або свою улюблену пісню. Слухаючи ЇЇ, малюк заспокоюється, набуває етану психологічної рівноваги. І це, можливо, народжує перші відчуття прекрасного в маленької людини.
Важко переоцінити значення музики у вихованні благородних рис. Скажімо, чудова пісня про Батьківщину викликає в дитини почуття щирої любові до рідного краю, пісня про дружбу – прагнення бути чуйним, хорошим товаришем. А як люблять хлопчики й дівчатка пісні про маму! І це тому, що музичний твір, якщо він гарний, допомагає передати їх любов до найріднішої людини.
Переконана, що музичне виховання треба починати з раннього віку. Шкода, що композитори та поети мало пишуть для наймолодших.
Як музичний керівник прагну робити все можливе для всебічного розвитку дітвори: цікавлюсь новинками музичної літератури, проблемами естетичного виховання і, з огляду на вимоги сьогодення, шукаю шляхи вдосконалення формування гармонійно розвиненої особистості.
У музичному вихованні багато значить народна пісня, з неї ми дізнаємося про думки й сподівання, історію свого або іншого народу. Прищепити любов до своїх народних пісень означає викликати інтерес і до творчості інших народів. Хочу висловити й таку думку: у концертах, по радію, на телебаченні дуже часто звучать малохудожні твори. Надмірна увага до естрадно-розважальної музики низького рівня, на мою думку, завдає великої шкоди, особливо дітям, які прагнуть наслідувати дорослих, і ще неспроможні відокремити добре від поганого. Вважаю своїм обов’язком перешкоджати згубному впливу низькопробного розважального мистецтва, ознайомлюючи дітей з прекрасними народними творами, класикою, доступною дошкільнятам. Відповідно проводжу роботу і з батьками.
І ще. Дехто некоректно використовує модні ритми та рухи. Звичайно, це не означає, що все нове й сучасне потрібно відхиляти. Мистецтво повсякчас збагачується новими музичними творами, ритмами, рухами! Відкриває все ширші горизонти у світ прекрасного. Але залучати дітей до сучасної музики та ритму слід особливо обережно, бути для цього підготовленим: мати високу культуру, художній смак.
Консультація для батьків:
«В світі загадкових музичних звуків».
Підготувала: керівник музичний, Васькевич С. М.
Що таке звук?
Звук – це вібрація, яка має вплив на будь-який предмет, живий організм, в тому числі і людський.
Звук переміщується у просторі у вигляді хвиль і має такі основні параметри, як частота звучання (вібрація), інтенсивність звучання (гучність) та тембр.
У фізиці відомий такий дослід: на листок з залізом насипають пісок і діють на нього різними звуками – пісок при цьому починає приймати різні форми, для кожного звуку свої. Чому? Тому, що кожний звук має свої притаманні тільки йому особливості. Вони складають, як у калейдоскопі, різноманітні узори.
По цим особливостям ми можемо відрізнити один звук від іншого і при необхідності впізнати, виділити із всього звукового різнобарв'я той звук, який для нас важливий і необхідний в даний момент.
Вміння розпізнавати ці особливості, або, як кажуть педагоги, особливості звуку складають основу розвитку музичних здібностей.
Звук впливає на здоров'я людини, її свідомість та поведінку. Терапевтичний ефект музики залежить, зокрема, від частоти її звучання. Учені з'ясували: числа обертання ферментів, які беруть участь у процесах обміну речовин людини, співпадають з частотою звуків музичного звукоряду. Ферменти під дією звука, частота якого співпадає з їхніми числами обертання, починають «звучати» - викликати біохімічну реакцію в організмі. Так, шлунок реагує на звуки низького регістру, а органи дихання, навпаки, найчутливіші до високих частот.
Окремої уваги заслуговують так звані високочастотні звуки, якими є, зокрема, деякі звуки природи: спів птахів, стрекотіння коників, голоси дельфінів, різноманітні звуки водної стихії. Діапазон частоти звучання цих звуків – від 5000 герц до 8000 герц, а саме такі частоти найактивніше впливають на процеси формування дитячого мозку. Тому дуже важливо, щоб такі високочастотні, а отже лікувальні звукові вібрації, оточували дітей з раннього віку.
Звук з гучністю 125 децибел викликає больові відчуття в органах слуху людини. Але звук сприймають не лише вони, а й усі інші внутрішні органи. Ось чому надмірне слухання гучної музики може викликати в організмі руйнівні процеси.
Всі оточуючі нас звуки можна розділити на дві важливі групи:
ü звуки шумові (від слова «шум», «шуміти»);
ü звуки музичні (від слова «музика»).
Із музичних звуків складається будь-яка пісня, будь-який музичний твір, будь-яка мелодія, у таких звуків і назва особлива – мелодійні.
Консультація для батьків:
«Співайте діткам перед сном»
Підготувала: керівник музичний, Васькевич С. М.
«Котику сіренький, котику біленький,
Котку волохатий, не ходи до хати,
Дитя буде спати, котик ворковати.
Ой на кота воркота, на дитину дрімота!»
Скільки любові і ніжності у колискових піснях! Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заколисуючи свою дитинку. Малюк, ще не вміючи розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову, одразу затихає, заспокоюється, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими музичними творами в житті вашого малюка, вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина – матуся!
Ритм колискових пісень зазвичай співпадає з серцебиттям, ритмом дихання матері і малюка. Вони відіграють важливу роль у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим, дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі предмети.
Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами побудови світу.
Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне. В теперішній нелегкий час почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ складний і непередбачуваний!
Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються такі традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови «про головне»! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня.
Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися просто покласти голівку на плече.
Адже саме ви – найкращий співак і приклад для своєї дитини!