Завданням  виховання гуманного ставлення до природи в здобувачів освіти молодшого та середнього дошкільного віку  є – формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що базується на екологічній свідомості, формування потреби свідомого дотримання екологічних моральних і правових принципів природокористування в особистій поведінці та навички екологічної культури, яка може проявлятися в активній участі в суспільно – корисній праці по захисту, догляді та оптимізації стану оточуючого середовища.
Екологічне виховання – це цілеспрямований вплив на особистість на всіх етапах її життя за допомогою розгорнутої системи  засобів та методів, що має на меті формування екологічної свідомості, екологічної культури, екологічної поведінки, екологічної відповідальності.
Ще ніколи так гостро не стояла загроза екологічної кризи, як сьогодні. На планеті з лякаючою швидкістю  зникають різні види унікальних рослин і тварин. З кожним днем все більше забруднюється  навколишнє середовище. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні.
Перед нами стоїть завдання – виховати підростаюче покоління у традиції гармонійного співіснування з природою, раціонального використання та відтворення її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності. Щоб запобігти варварському ставленню до природи, варто починати виховувати екологічну культуру з найменших років. Тому в наші дні екологічне виховання здобувачів дошкільної освіти здобуває зростаючу актуальність.
Дошкільний вік – самий відповідний час для формування у дитини основ сприйняття світу та гуманного ставлення до усіх компонентів природи. Діти в ранньому віці дуже емоційні, чуйні та милосердні й сприймають природу як живий організм.
  Які ж освітні завдання ставить  перед нами програма «Українське дошкілля» щодо виховання гуманного ставлення до природи в здобувачів дошкільної освіти молодшого дошкільного віку:
- Виховувати бережне ставлення до довкілля.
- Давати дітям знання про зміни, які відбуваються в житті рослин, тварин відповідно до пір року.
- Узагальнювати уявлення дітей про свійських та диких тварин (будова тіла, умови існування, спосіб живлення, пересування). Вчити розрізняти основні частини їхнього тіла.
Які ж освітні завдання ставить  перед нами програма «Українське дошкілля» щодо виховання гуманного ставлення до природи в здобувачів дошкільної освіти середнього дошкільного віку:
- Підводити дітей до визначення  суттєвої, спільної для всіх об’єктів неживої  природи ознаки: вода, земля, пісок, глина, каміння , повітря – не росте, не живиться, не розмножується.
- Розкривати дітям найелементарніші зв’язки між явищами природи і змінами в житті рослин  (без води рослина засихає;менше світить сонце – листя змінює свій колір).
- Ознайомити  дітей із рослинами та умовами, необхідними для їх росту.
- Підтримувати практичні дослідницькі вміння з догляду за рослинами.
- Сприяти ознайомленню дітей із різноманітним світом тварин (свійських і диких), їх зовнішньою будовою, з умовами їх існування.
- Підтримувати бажання дітей до розуміння взаємозв’язків у природі.
- Давати уявлення про природоохоронну діяльність людини.
Тож бажаємо всім вам доброї і цікавої подорожі до країни Природа, де люблячі дорослі і талановиті діти у спільній діяльності реалізують власний творчий потенціал і стають щасливими.

 

 

         Першою ланкою в системі суспільного екологічного виховання в Україні є дошкільна освіта.
Сучасна дитина живе у створенному людством навколишньому середовищі, в якому люди, природний і соціальний світ взаємопов’язані. Роз’яснювати значення діяльності людей у навколишньому середовищі, формувати в дитини певне розуміння про необхідність допомагати природі та примножувати її багатства є завданням вихователя.
Залучаючи дітей до тісного спілкування з природою, до пізнання світу рослин і тварин, ми, дорослі сприяємо активному розвитку у них таких якостей як доброта, терпіння, працьовитість і милосердя. Ці риси, закладені в ранньому віці, міцно формують характер дорослої людини, її ставлення до природного середовища. Діти відчуватимуть потребу в спілкуванні з природою, вчитимуться любити природу, спостерігати, співчувати, розуміти, що наша Земля не може існувати без рослин, тому що вони не тільки допомагають нам дихати, а й лікуютьвід хвороб. Це, в свою чергу, сприяє формуванню уявлень дітей про збережння природного довкілля.                                         
У роботі з дітьми з екологічного виховання можна використати весь спектр педагогічних форм, методів і прийомів: спостереження, розповіді та бесіди, праця в природі, дидактичні ігри, мовленнєві і логічні завдання, екологічні тренінги,  екологічні ігри, організацію пошукової та дослідницької діяльності, обговорювання проблемних ситуацій у взаємодії людини і природи.
Так ,часто використовуються нетрадиційні форми роботи з дошкільниками ( із залученням батьків): , круглий стіл у формі дискусії, пам’ятки, рекомендації, шпаргалки для батьків, спільні свята, суботники, проєкти, екологічні ситуації. Для набуття досвіду поведінки в природі використовуємо екологічні ситуації.
Ситуація 1: Діти принесли додому їжачка, коли були на прогулянці в парку. Чи добре це для їжачка? Людина не зможе забезпечити необхідні для життя умови. Дика тварина має жити на волі.
Ситуація 2: На ваших очах дитина взяв камінь і почав кидати в птахів. Дайте оцінку цьому вчинку? Як би ви вчинили? Що треба робити, коли зустрічаєте птахів? Чи треба допомагати птахам? Як?
У підсумку разом з батьками треба зробити висновок: показником ефективності екологічної освіченості і вихованості є не тільки знання і поведінку в природі, а й його участь. У цьому велика роль дорослого, який своїм ставленням до природи, своєю поведінкою робить сильний вплив на особистість дитини.
  Для формування у дошкільників екологічносвідомої поведінки та знайомства з довколишнім світом ефективним та результативним є метод проєктів.                                                                                        
  Метод проєктів – це форма організації педагогічного процесу, побудованого на взаємодії педагога і вихованця між собою та навколишнім  середовищем у реалізації проєкту  –  поетапної практичноїдіяльності щодо досягнення визначеної мети. І.В.Цвєткова стверджує: «Специфіка методу  проєктів полягає в тому, що педагогічний процесс накладається на процесс взаємодії дитини з навколишнім світом, пізнання дитиною навколишнього  середовища (природного та соціального), педагогічний вплив здійснюється   в спільній із дитиною діяльності, спирається на її особистий досвід.
       Враховуючи ефективність застосування методу проєктів в освітньому  процесі для ознайомлення дітей дошкільного віку із довкіллям, можливим є реалізація екологічного проекту «І у лісі і на лузі ми природі вірнідрузі», який в свою чергу складається може складатися  із чотирьох етапів:
літнього – «Рослини – лікарі поряд з нами»;
осіннього – «Осінь щедра та багата»;
зимового – «Будемоздоровими!»;
весняного – «Ми господарі своє їпланети».
На підготовчому етапі проекту і на його втілення слід залучити батьків, бо робота з батьками з екологічного виховання дошкільнят є однією із складових частин роботи дошкільного закладу. Тільки спираючись на сім’ю, та спільними зусиллями ми можемо вирішити нашу задачу по вихованню екологічних основ. В наш час проблема екологічного вихованнявийшла на перший план. Чому ця проблема стала актуальною? Причина – в діяльності людини в природі. Часто безграмотна точка зору, марнотратна, що веде до порушення екологічно їрівноваги.
  Ще одна форма роботи з батьками це пам’ятки, рекомендації, шпаргалки, домашнє завдання, в яких батькам необхідно давати чіткі, конкретні, практичні поради по вузькій темі. При цьому батьки повинні отримувати відповіді на свої запитання. Наприклад: що розповісти дитині, чому його навчити, на що звернути увагу. Вихователь може запропонувати батькам серію  питань, які вони будуть вирішувати з батьками на природі. Можна знайомити батьків з народними прикметами, але обов’язково з завданнями. Наприклад: перевір свої спостереження і розкажи дітям. На відкритих заходах з дітьми та батьками, або: «Лісові уроки ввічливості», в якій казкові персонажі розкажуть про те, як треба поводитися в природі. Підсумовуючи, вихователь проводить бесіду з батьками. Може дати їм конкретні поради, порекомендувати батькам, спільно з дітьми замалювати природу, розглянути картини й ілюстрації про природу, подивитися телевізійні передачі про тварин. Такі форми роботи дають можливість продемонструвати батькам, які знання про природу є у дітей, показати, що ці знання необхідні для формування основ екологічного виховання.
Так як проект «І у лісі і на лузі ми природі вірні друзі» складається із чотирьох етапів за порами року і  реалізується протягом року, то важливим стало знаходження того атрибута,  який би об’єднував між собою. Таким атрибутом став кошик.
Влітку діти в  нього збирають овочі, фрукти, лікарські квіти та  трави, восени кошик перетворюється на комору плодів, зібраних на міні – городі та клумбі садочка. Взимку діти споживають плоди із кошика, збагачуючи організм поживними речовинами та вітамінами. Весною із кошика діти дістають насіння, цибулинки, бульбита  висаджуютьїх на міні – городі. Таким чином, на кожному етапі кошик  виконував свою вищезазначену функцію і одночасно є спонуканням до подальших дій та відкриттів.
    Ефективній реалізації даного проекту в роботі з дітьми допоможе використання таких форм організації освітньо-пізнавальної діяльності як заняття, екскурсії, прогулянки, спостереження в природі, дидактичні ігри, читання художніх творів, бесіди з дітьми, праця в природі, дослідницько-пошукова діяльність. Ці форми найбільшсприятливі для роботи з ознайомленням в довкіллі. Важливим критерієм їх використання є урахування вікових можливостей дітей й програмових навчально-виховних завдань, які мають бути розв’язані.
     Для більшої результативності освітньо – виховної роботи, а також для забезпечення умов безпеки життєдіяльності дітей надається перевага груповим та індивідуальним формам роботи. На прогулянках не передбачається проведення фронтальних занять, адже основні відомості про природу, намічені вихователем, мають бути засвоєні кожною дитиною. Коли одна группа дітей з вихователем перебуває на клумбі, проводячи спостереження, досліди чи зайнята трудовою діяльністю, друга підгрупа разом з помічником вихователя на ігровому майданчику закріплює здобуті знання за допомогою дидактичних та рухливих ігор.
     На інформаційному етапі, під час спостережень в довкіллі є цікаві грові заняття та розваги, діти знайомляться із зовнішнім виглядом рослин, тварин про їх значення у житті людей.
   Познайомившись з правилами збору лікарських рослин, діти разом з вихователем зрізують їх, заповнюючи кошик рослинами, в’язали у пучки для сушіння, а з батьками – можна  збирати – інформацію про застосування та використання рослин в народній медицині, добираючи легенди, вірші, приказки, прислів’я та загадки про кожну лікарську рослину. Зібрана інформація систематизується  .
Із зібраних трав діти виготовляють гербарій, завдяки якому у подальшій роботі закріплюють знання про зовнішні ознаки рослин, їх назву, будову.
    Творчим підсумком цього проекту є «Вітамінна книга» – підбірка рецептів-малюнків салатів та напоїв, підготовлених батьками .Мами у фіто-вітальні діляться між собою рецептами приготування салатів, обмінюються досвідом, як використати ті чи інші плоди для укріплення імунітету та зміцнення здоров’я їх малюків.
Безмежне задоволення  діти отримують готуючи салати разом з мамами, а потім смакуючи ними.
На репродуктивному етапі зимового міні-проекту діти разом з вихователем виготовляють подушечки, в яківкладають духмяні квіти ромашки та м’яти. Аромат цих трав сприяє здоровому та міцному   денному сну дітей.
Підсумком  реалізації проекту «І у лісі і на лузі ми природі вірні друзі»,      що   у дітей підвищився рівень знань про рослини, їх значення в житті людини та способи застосування;                                                                                                                                                                                       
–  значно розвинулась  допитливість, спостережливість, навички дослідницько-пошукової діяльності;                                                                                                                                                
–  збагатились уявлення про зв’язок людини з природою, про здоровий спосіб життя;                                                               
–  збагатився словниковий запас з даної теми.
    Важливо зазначити, що батьки повинні бути стали активними учасниками екологічного виховання дітей.
Наші діти – наше майбутнє. І від того як їх виховують педагоги та батьки, залежить майбутнє Землі; те, якою Планета буде через декілька
десятиліть.  Саме тому екологічному вихованню дітей дошкільного віку необхідно приділяти належну увагу: воно має бути не епізодичним, а глибокопродуманим, систематичним, цілеспрямованим.                                       

 

3. Про підготовку та проведення Новорічних свят ( обговорення) - батьки, вихователі - проведено в групах.