Серед актуальних завдань, які розв’язує сьогодні дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню. А саме вихованню у дошкільників гуманного ставлення до всіх елементів живої  і неживої природи. Природа своїм розмаїттям, барвами і динамічністю процесів привертає увагу дітей змалку, збагачує їх мислення, є джерелом радісних переживань. Для дитини старшого дошкільного віку вона виступає основним елементом формування інтересу і позитивного ставлення до навколишнього світу. Сприймання природи збагачує мову, емоційну сферу, благодійно впливає на духовний світ маляти та його фізичний розвиток. Враження, одержані від рідної природи змалку, глибоко западають у душу малятам, а в майбутньому є чи не вирішальними у ставленні до отчого краю, Вітчизни. У всі часи, в різні пори року в природі є чимало явищ, об’єктів, процесів, які надовго полонять дошкільнят, підтримують їх інтерес, стимулюють допитливість, переконують у можливостях самостійних "відкриттів” чудес у світі рослин, тварин, неживої природи. Основне завдання вихователя дошкільного закладу щодо екологічного вихованнястарших дошкільників  полягає в тому, щоб не звести його лише до природоохоронного ставлення. Адже екологічне виховання, що є по суті глобальною проблемою вимагає практичного вирішення шляхом добору адаптованих завдань, принципів, засобів, форм і методів у чіткій відповідності з віковими особливостями дітей-дошкільнят, можливостями і специфікою роботи дитячих дошкільних закладів. Однією з важливих умов успіху екологічного виховання дітей є вміння  підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї. Виходячи із змісту, мети і завдань екологічного виховання поряд із традиційними спостереженнями ми організовуємо і проводимо  дослідницьку, або пошуково-дослідницьку діяльність дітей, яка найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні "відкриття” у світі природи. Адже під час досліду дитина сама виконує пізнавальне завдання, спрямоване на досягнення поставленої мети. При цьому вона розв’язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у неї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії, знаходить в результаті правильні шляхи розв’язання його, а також подібних завдань з варіативністю змісту і ознак. Об’єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв’язках, співвідношеннях із спорідненими об’єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ, а варіативність ознак, їх порівняння і співставлення утверджують її в багатстві й неповторності світу природи. В результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюються інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність. А тому значною мірою залежить від вміння вихователя своєчасно спрямувати увагу дітей на визначення внутрішніх властивостей об’єктів та їх залежності від зовнішніх умов. Дослід розпочинаємо з поставленого проблемного завдання, наприклад так: що буде з рослинами, якщо засохне вся вода? Що трапиться з рослинами, якщо настане вічна ніч?... Після таких питань-припущень дітей залучаємо безпосередньо до досліду. Можливий інший варіант: діти виконують дослід, а як висновок з нього – ставиться запитання. Однак у резерві  є ще демонстраційний дослід, який використовується. Але ототожнювати його з навчальним не варто. Обов’язковою вимогою перед демонстрацією такого досліду є чітке пояснення дітям його мети і змісту завдання, а по його закінченні висновки і аргументи діти роблять самостійно. Вихователь лише коригує здобуті щойно знання, спонукує дітей самостійного тематичного підбору аналогічних дослідів. У всіх випадках  слід пам’ятати, що головною умовою ефективності науково-дослідницької роботи дітей є їх активна діяльна позиція. Дії з об’єктами природи є обов’язковим компонентом її пізнання. При цьому дії дітей повинні бути чітко адекватні тим знанням, умінням і навичкам, які засвоюються. А матеріальне середовище для проведення досліду має допускати його варіативність і проблемність, стимулювати дітей до подальшого пізнання. Характер дій дошкільників визначається: а) рівнем розвитку, можливістю створення мікрогруп із диференційованими завданнями, адаптованим змістом, засобами для них; б) рівнем розвитку мови, умінням аргументувати власні припущення, міркування; в) рівнем розвитку словесно-понятійного мислення, вмінням узагальнювати шляхом порівняння, виділення загального в ряді ознак, об’єктів, а також абстрагування; г) змістом конкретного завдання, яке, залежно від ситуації, треба виконувати поетапно чи у повному обсязі. Значення науково-дослідницької діяльності в екологічному вихованні дітей полягає саме в тому, що дошкільнята одночасно із засвоєнням знань, удосконаленням вмінь та навичок оволодівають способами створення необхідних умов для існування об’єктів живої природи або виникнення бажаних явищ. У процесі усвідомленого, дійового ставлення дітей до природи керівна і спрямовуюча роль належить педагогу, який виступає для дітей не тільки як носій знань, а й як зразок для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. До завдання педагога входить так організувати діяльність дітей, щоб шляхом самостійних відкриттів, розв’язання проблемних завдань, наочно перетворюючих дій вони одночасно оволодівали як новими знаннями, так і вміннями та навичками їх самостійного набуття. В експериментуванні для дошкільнят слід брати до уваги одну з найважливіших умов його ефективності: нові знання як результат "відкриттів” кожної дитини мають формуватися на знаннях, раніше нею засвоєних. Лише за цієї умови задовольняється природна допитливість дитини, її інтерес до навколишнього, а розвиваюча функція навчання і виховання вимальовується через сутність принципу наступності. А це сприяє розвитку у дітей уміння застосовувати раніше набуті знання про явища та об’єкти природи в іншій конкретно-значущій діяльності. Ці вміння синтезують у собі знання не тільки як доступну для засвоєння інформацію, а й як оцінку оточуючого. Таким чином, активне засвоєння дітьми дошкільного віку знань, певних результатів суспільно значущої та доступної дитині діяльності виступає як основа у її підготовці до наукового пізнання світу природи. У зв’язку з особливостями пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку в методичній системі роботи вихователя необхідно забезпечити: - наочну демонстрацію повідомлюваних природничих знань; - активну пошуково-перетворюючу діяльність дітей; - поетапне ускладнення знань; - варіативність повідомлення другорядних ознак і характеристик на основі демонстрації суттєвої ознаки об’єкта чи явища. В елементарній дослідницькій діяльності дошкільнята ознайомлюються з цікавими властивостями води, з цікавістю для себе довідуються, що таке грунт, закріплюють явлення про умови росту рослин, набувають знань про об’єкти і явища неживої природи, завдяки яким на Землі існує життя ("Повітря”, "Вітер”, "Світло”).

    Таким чином, виховуючи екологічні початки, діти будуть більш уважними, допитливими, емоційно - чуйними, засвоять прийоми вирощування рослин, догляду за тваринами. Хлопці накопичать багато яскравих конкретних фактів з життя природи, навчаться помічати зв'язки і відносини між ними. Все це сприяє розвитку їхнього мислення, вихованню любові і дбайливого ставлення до природи.

    Хочу порадити вам вивчити з дітками основні  правила поведінки в природі.

 

 

  2. Про зміст екологічних ігор в закладі дошкільної освіти - практичний показ – майстер – клас від педагога, вихователь, Камінська Б.П.

 

Екологія — це наука, що вивчає взаємовідносини організмів з навколишнім середовищем. Людська діяльність в останні роки завдає все більшої шкоди природі - це і забруднення, і надмірне нераціональне витрачання її ресурсів.На жаль, у наші дні ця проблема набула глобального характеру.Діяльність людини в природі має бути розумною: охороною і творчою. Це ставлення до природи потрібно виховувати у дітей з ранніх років. Саме з ранніх років людина починає пізнавати красу, різноманітність природи. Як мовить народна мудрість, що виховувати дитину потрібно, коли вона лежить упоперек лави, а не вздовж.

Основи характеру, життєва позиція дитини закладаються в сім'ї. І щоб пояснювати дітям, як берегти природу, щоб прищепити їм якісь природознавчі навички, дуже важливий особистий приклад батьків! Їх дбайливе, любовне, дбайливе ставлення до природи.

На сьогоднішній день існує багато екологічних проблем, які незабаром мають всі шанси стати екологічними катастрофами.

Дошкільний вік - самоцінний етап у розвитку екологічної культури особистості.

Виховувати дітей у гармонійному співіснуванні з природою, психологічній готовності оберігати природні цінності завжди та скрізь – це важливо і необхідно. А досягнути цієї мети буде набагато легше, якщо грати з дітьми .Екологічні ігри сприяють не тільки отримання знань про предмети і явища природи, але і формують навички дбайливого і неруйнівного поводження з навколишньою природою.

Граючи, діти вчаться: любити, пізнавати, берегти і множити.За допомогою дидактичних ігор можна закласти основи екологічної освіти у зрозумілій та доступній формі.

 Малята на заняттях з екології в цікавій ігровій формі навчаються не тільки раціонально використовувати природні ресурси, милуватися світом навколо, а й дбайливо ставитися до всього живого.

Також дидактичні ігри з екології дозволяють реалізувати низку інших цілей, серед яких:

• ефективне отримання та закріплення природничо-наукового уявлення про природу;
• виховання чуйного ставлення до рослин та тварин;
• розвиток співчуття до живих істот.

Із загальних плюсів застосування дидактичних ігор по екології у ДНЗ можна виділити такі:

• тренування пам’яті та спостережливості;
• розвиток мови та вміння працювати в команді;
• вдосконалення емоційно-вольової сфери;
• створення стимулу прояви допитливості;
• розвиток математичного та логічного мислення;
• фізичний розвиток (у рухливих іграх).

Пропонуювам,дрогі батьки,розглянути ігри,які містять цікаві факти про життя тварин і рослин, головоломки і хитромудрі питання про природу і сприяють розвитку допитливості.Ці дидактичні ігри ми безпосередньо використовуємо на заняттях.

Дидактична гра "Сортування сміття"

Мета гри:

Вчити дітей піклуватися про наколишній світ ,думати про своє екологічне майбутнє;вчити правильно сортувати сміття за видами відходів : пластикове, паперове,органічне,металеве; пояснити дітям ,чому так важливо сортувати сміття; розвивати мислення, мовлення; виховувати екосвідомість дітей, любов до своєї рідної країни, прагнення бачити її чистою і квітучою.

Матеріал:

картки із зображеннями контейнерів , сміття з різних матеріалів.

Хід гри:

Розповідь дітям про те, що кожного дня людство засмічує планету, викидаючи гори непотребу та сміття, незабаром Земля опиниться на межі екологічної катастрофи; потрібно терміново щось робити, щоб уникнути лиха; пропоную поміркувати, що кожен з нас може зробити, щоб наше село стало чистішим; розповідь про способи переробки сміття в Україні та у світі. Треба навчитися правильно сортувати сміття в залежності від матеріалу. Сортуючи сміття, ми даємо можливість використати повторно деревину, папір, скло, пластик, метал. Діти розкладають «сміття» в різні «баки», попередньо пояснивши, що належить до небезпечних відходів.

 

Дидактична гра «Переліт птахів»

Мета: Впізнавати і називати зимуючих і перелітних птахів.

Закріплювати поняття «зимуючі», «перелітні».

Хід гри:

На столі розкладені предметні картинки птахів. Кожен учасник гри бере картинку і «перетворюється» в певну птицю. Дитина говорить: «Я - ворона!», «Я - горобець!», «Я - журавель!», «Я - зозуля!» і так далі. За сигналом ведучого: «Раз, два, три на своє місце лети!», діти, у яких картинки із зображенням зимуючих птахів біжать до умовного зображення (зимовий пейзаж), інші діти, у яких картинки із зображенням перелітних птахів, біжать до іншого умовного знаку (весняний пейзаж). Грати можна кілька разів, діти повинні брати різні картинки.

Дидактична гра " Допоможи кожному потрапити додому"

Мета: закріпити знання дітей про різні види тварин, їх місце проживання в природі.

 Матеріал: два комплекти малюнків.

Хід гри: грає двоє дітей чи дві команди. Вони отримують картинки з зображенням тварин та їх житла. За сигналом потрібно правильно розкласти картинку тварини і навпроти неї будиночок. Хто перший правильно це зробить, той і переможець.

барліг - ведмідь;        жаба - вода;

риба - акваріум;         птах - гніздо;

собака - будка;          білка - дупло;

шпак —шпаківня;       нора —миша.

бджола - вулик

 

Дидактичнагра «Де сніжинки?»

Мета: Уточнити і розширити уявлення дітей про сніг. Допомогти дітям зрозуміти, чому при зміні температури сніг змінює свої властивості. Розвивати мислення інтерес до зимових явищ до неживої природи.

Матеріал: Картки із зображенням різних станів води: водоспад, річка, калюжа, лід, снігопад, хмара, дощ, пар, сніжинка, крапля, град; чотири картки із зображенням чотирьох часів року.

Хід гри:

Діти йдуть хороводом навколо розкладених по колу карток. На картках зображені різні стани води: водоспад, річка, калюжа, лід, снігопад, хмара, дощ, пар, сніжинка, крапля і т.д.

Під час руху по колу вимовляються такі слова:

Ось і настало літо.

Сонце яскравіше засвітило.

Стало спекотніше припікати,

Де сніжинку нам шукати?

З останнім словом усі зупиняються. Ті, перед ким розташовується потрібні картинки, повинні їх підняти і пояснити свій вибір. Рух продовжується зі словами:

Нарешті прийшла зима:

Зима, завірюха, холоду.

Виходьте погуляти.

Де сніжинку нам шукати?

Знову вибирають потрібні картинки і пояснюється вибір.

Ускладнення: Лежать 4 обруча із зображенням чотирьох часів року. Діти повинні рознести свої картки за обручам, пояснивши свій вибір. Деякі картки можуть відповідати декільком порами року. Висновок робиться з відповідей на питання:

- В який час року, вода в природі може перебувати в твердому стані? (Зима, рання весна, пізня осінь.)

Побажання для всіх батьків! Виховуйте у дітей почуття милосердя і співчуття, вчіть бачити і примножувати красу навколишнього світу - і це не пройде даремно: дитина навчиться дбайливо ставиться до всього  і буде уважною  до навколишнього середовища.

 

3.Про підготовку та проведення Новорічних свят - (обговорення)- батьки, вихователі. - проведено в групах.