План проведення:

1. Доповідь "Про реалізацію завдань щодо формування потреби в здобувачів освіти середнього та старшого дошкільного віку у здоровому способі життя" , вихователь, Гнатюк О.В.

2.Практичний показ - майстер – клас від педагога " Про нетрадиційні форми роботи щодо формування потреби у здоровому способі життя у здобувачів дошкільної освіти середнього та старшого дошкільного віку" , вихователь, Васькевич С.М.

 

 Практичний показ майстер – клас від педагога : «Про нетрадиційні форми роботи щодо формування потреби у здоровому способі життя у здобувачів освіти середнього та старшого дошкільного віку» , вихователь, Васькевич С.М.

 

Одним із основних шляхів пізнання дитиною навколишнього світу є рухова діяльність. Різноманітні фізичні вправи, зокрема і рухливі ігри, які так полюбляють діти, позитивно впливають на центральну нервову систему, яка координує, спрямовує та регулює діяльність усіх систем та органів. Зважаючи на це, батьки повинні вдумливо підходити до організації життя дитини, тому, що тільки правильний режим привчає до організованості, дисциплінованості, виробляє позитивні риси характеру, має величезне оздоровче значення.
Саме тому у  ЗДО розроблений режим дня та створено всі умови , що відповідають потребам здобувачів дошкільної освіти у  формуванні здорового способу життя , у кожній віковій групі   створені групові рухові осередки, де є багато стандартного та нестандартного обладнання, зробленого руками педагогів та батьків (мішечки з піском, шишки, каштани, хустинки, стрічки, кеглі, гантелі, маленькі деревʼяні кубики, султанчики, прапорці різнокольорові, палиці, брязкальця,  втулки , дерев’яні дощечки, «горіхові» килимки тощо.  Заняття з фізичного виховагння проводимо  не лише традиційні, а й -  навчально- тренувальні,  сюжтні, ігрові,  заняття-походи, заняття з елементами ритмічної гімнастики, музично-ритмічної діяльності, хатха-йоги тощо. 
 

Заняття з фізичного виховання:
«Подорож до казки»

Мета: продовжувати вправляти дітей у різних видах ходьби і бігу, удосконалювати вмінні дітей виконувати дихальні вправи, елементи хатха-йоги; заріплювати вміння ходити по обмеженій площині з підлізанням під дугою лівим та правим боком.
Розвивати спритність та швидкість орієнтування в просторі. Виховувати дружелюбність, бажання допомогти товаришу, дбайливе ставлення до свого здоров’я.
Матеріал: аромолампа з ефірними маслами.
Хід заняття
• Добрий день, любі малята. У мене сьогодні чудовий настрій. А у вас?
(діти мімікою і жестами показують свій настрій)
• А ви любите подорожувати? В казку хочете потрапити? Сьогодні нас чекає незвичайна подорож, під час якої ми зустрінемо героїв казки «Червона Шапочка».
• Будемо до казкового лісу мандрувати і пригоди шукати. Готові? Тоді ставайте один за одним і вирушаємо до казкового лісу. (ходьба по колу звичайним кроком, на носочках, з високим підніманням колін, крок галопом, звичайний біг, ходьба)
• Ось, ми і прийшли до казкового лісу, на чарівну галявину. Подивіться, як гарно у лісі , пташки співають, пахнуть трави і квіти. Ліс нам дарує чисте повітря, ягоди і гриби, цілющі рослини. Погляньте, біля дерева для нас залишили подарунок (показує ефірну олію та аромолампу) . Це цілюща олія лаванди. Давайте закриємо оченята і вдихнемо ці аромати: вдихайте носиками. Вам стає легко і спокійно. Ці незвичайні та приємні аромати дарують нам здоров’я, зміцнюють наш імунітет, а ще насичують нас позитивною енергією. Адже , коли людини здорова, то вона має гарний настрій.
• Подивіться, скільки квітів виросло на чарівній галявині. Давайте помилуємося ними і уявимо, що ми з вами квіти.
 

Дихальна гімнастика «Квіти»

1. Квіти тягнуться до сонечка
В.п. стати прямо, ноги нарізно
1-2 Зробити носиком повний вдих, піднятися на носочках, потягнутися до сонечка.
3 – 4 опуститись вниз. Видих ротом.
2. Квіти розкривають пелюстки
В.п те ж
1 -2 1-2 Зробити носиком повний вдих, розвести руки через сторони вгору, піднятися на носочках, потягнутися до сонечка.
3 – 4 Руки через сторони опустити вниз. Видих ротом.
3. Нюхаємо квіти
В.п ноги на ширині плечей, руки вздовж тіла
1-2 нахилитись, руки тягнуться до землі, короткий і шумний вдох
3-4 піднятися і видих
З лісу виходить Вовк. Діти лякаються.
Вовк: не бійтеся мене, малята. Я не злий і сердитий, а лагідний і товариський. Всі в лісі звуть мене Вовчиком. Я хочу з вами подружитися. Куди ви мандруєте?
• До бабусі в гості. Але ми не знаємо дороги до її хатинки.
• Вовк : дорога не близька, то ж я пропоную вам трішки розім’ятися.
 

Комплекс вправ з елементами ХАТХА – ЙОГИ.
«Чапля»

В.п. – стоячи, руки в сторони.
1- зігнути праву ногу в коліні, носок відтягнути вниз, затриматисяі в такому положенні на 3-5 сек
2 – в.п
3-4 те саме, з лівої ноги.
«Метелик»
в.п – сидячи на підлозі, спина пряма, ноги зігнуті в колінах, стопи зведені разом стоять на підлозі, носочки витягнуті, руки відведенні назад за спину у високому упорі.
1 – коліна розвести в сторони.
2. стопи ніг обхопити руками, спина пряма. Затриматися в такому положенні 3 сек. Похитати розведеними колінами «метелик махає крильцями»
3-4 – в.п
«Лисичка»
В.п. – сидячи на п’ятах , руки за спиною.
1 – сісти на підлогу справа від п’ят.
2. – в.п
3-4 – те саме вліво.
«Равлик»
В.п. – лежачи на спині, випрямлені руки заведені назад лежать на підлозі, ноги випрямлені
1.- підняти прямі ноги вгору і завести їх за голову, носками торкнутися підлоги.
2. – в.п
3-4. – те саме.
Вовчик: Ми з вами зробили зарядку, подихали лісовим повітрям, а далія, як лісовий мешканець, проведе вас до бабусі.
Діти разом з Вовком ідуть уявним лісом і долають перешкоди:
1. Обминають кущі та дерева (ходьба змійкою)
2. Переступають через гілки (Ходьба з високим підніманням колін)
3. Прорізання під низькими ялиновими гілками (підлізання під дугою)
4. Перестрибування через невисокі пеньочки.
5. Проходять болото по кочках.
• А ось ми з вами прийшли до бабусі.
Бабуся: я рада вас бачити, чи не заблукали ви бува в лісі?
• Ні, ми зустріли Вовчика, який не тільки показав нам дорогу, а й допоміг подолати перешкоди.
Бабуся: а ви хочете пограти в гру? Давайте пограємо в гру «Комарі».
Стережіться, діти, на нас напали комарі. Ціла хмара комарів налетіла. Зараз будемо їх відганяти. Я буду підказувати, де їх найбільше, а ви плескайте там в долоні.
Комарі над головою! Прямо перед вами! Внизу біля колін! Біля лівого вушка! Біля правого вушка!
Молодці, всіх комарів порозганяли. А тепер вам пора до дитячого садка. А ми з Вовчиком залишимося у лісі. Допобачення!

 

План проведення:

1. Консультація "Про формування патріотичної свідомості здобувачів дошкільної освіти  в сучасних умовах".

2. Інформація "Про розвивальне середовище з патріотичного виховання в ЗДО".

3. Консультація "Про формування патріотичної свідомості під час здійснення музичної діяльності в ЗДО".

 

 

1. Консультація «Про формування патріотичної свідомості здобувачів дошкільної освіти  в сучасних умовах», вихователь, Гнатюк О.В.

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася. У цьому зв’язку величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання здобувачів дошкільної освіти.

До основних завдань патріотичного виховання дошкільнят належать:
- Формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім’ї, закладу дошкільної освіти, села);
- Формування духовно – моральних взаємин;
- Формування любові до культурного спадку свого народу; виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;
- Почуття власної гідності як представників свого народу; толерантне ставлення до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.
Патріотичне виховання здобувачів дошкільної освіти має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання до рідного дому, сім’ї тощо, але виховання шанобливого ставлення до людини – трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.
  Виховання любові до Батьківщини - завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про здобувачів освіти дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей “дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.
Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.
Якщо патріотизм - це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).
Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.
Дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.
У дошкільників поступово формується “образ власного дому” з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття “батьківського дому” лягає в основу любові до Батьківщини, Вітчизни.
Завдання батьків формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Важливо, щоб у дитини в сімї були свої обов'язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, - це сприяє зміцненню “почуття сім’ї”.
Двір, вулиця, на якій живе дитина, також можуть сприяти зміцненню приязні та відчуття власності (мій двір, моя вулиця). Тут першорядне значення має як батьки формують у дітей такі почуття.
Разом із тим тут також постає питання про необхідність повідомлення дітям інформації про їх вулицю: її назва, що на ній розташовано, який ходить транспорт, як зв'язана ця вулиця з тією, на якій знаходиться дитячий садок, - можна пройти пішки чи треба їхати.
Наступний етап - виховання любові та приязного ставлення до свого рідного села. Ця частина роботи потребує більше опиратися на когнітивну сферу, на уяву дитини та її пам'ять.
Для дитини село  конкретизується вулицею, тобто вона усвідомлює себе перш за все жителем своєї вулиці. Щоб діти “відчули” своє село, їм необхідно про нього розказувати та показувати його. Разом із батьками діти їздять по селу. Дітей знайомлять із символікою країни, розповідають, що у кожної країни є свій прапор, герб, гімн.
При ознайомленні з природою рідної країни акцент робиться на її красі, розмаїтті, багатстві, на її особливостях. Діти повинні отримати уявлення про те, які тварини живуть в наших лісах, які ростуть дерева, за яким деревом можна відразу визначити Україну (“Без верби і калини нема України”), які квіти цвітуть на українських полях і луках (кульбабки, волошки, маки).
Важливим напрямком роботи по вихованню любові до Батьківщини є формування у дітей уявлень про людей рідної країни. Перш за все необхідно згадати тих людей, які прославили нашу країну - художників, спортсмени, композиторів, письменників, винахідників, вчених, мандрівників, філософів, лікарів. Необхідно на конкретних прикладах, через конкретних людей познайомити дітей з “характером” українського народу (творчі здібності, вмілість, пісенність, гостинність, доброзичливість, чутливість, вміння захищати свою Батьківщину).
Шести-семирічні діти вже можуть дати відповідь на запитання: "Чим відрізняється традиційне житло українців - хата (в т.ч. і сучасний варіант) від житлових будівель інших народів?"
Відповідь має сформуватися у результаті власних спостережень сучасного села або за матеріалами хоча б телепередач: охайність, доглянутість, привітність, чистота. Отже, національна риса - відчуття краси.
Відповідь на запитання "Як традиційно зверталися українці до батька-матері, дідуся-бабусі?" - "На Ви" - свідчить про шанобливе ставлення українців до старших людей.
Шести-семирічні діти можуть і повинні знати і вміти співати хоча б один десяток українських народних пісень.
Неабияке значення для виховання свідомого громадянина є прищеплення шанобливого ставлення до героїв війни, ветеранів, до пам'яті про тих, хто загинув, захищаючи Вітчизну; поваги до воїнів - захисників, медичних працівників – наших білих янголів, волонтерів, кордонів Батьківщини. Діти з щирою вдячністю йдуть разом із батьками до алеї Слави, покладають квіти. Дуже великий вплив мають бесіди, зустрічі з воїнами, ветеранами. Добре коли після кожного заходу малята беруть у руки олівці та фарби й відтворюють свої враження в образотворчій діяльності. 

У сучасних  суспільно-політичних умовах, коли  Україна зусиллями українських військових, добровольців , волонтерів відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває патріотичне виховання дітей.

Таке виховання включає розвиток любові до Батьківщини, національної самосвідомості й гідності, дбайливе ставлення до національної мови, культури, традицій ; потребу зробити свій внесок у долю країни тощо.

Тому вихователями групи «Ромашка», створене  відповідне розвивальне середовище з патріотичного виховання, що включає:

1. Національний куточок.

2.Художньо-естетичний, природничий центр.

3.Мовленнєве середовище.

А саме , створений національний куточок, який візуально відокремлений від ігрових центрів, розташований у світлому місці. Експозиції національного куточка в групі не перевантажений та постійно поповнюються. Слід відмітити, що національний куточок естетично оформлений. Так, в групі , є мапа України, вироби народних промислів України, народні іграшки, писанки, вишиванки, посібник « Україна - наша держава», матеріали з тем : « Київ-столиця України» та « Любиковичі - моє рідне  село»тощо. Зібрані різноманітні дидактичні ігри по патріотичному вихованню. Також у групі є зразки природних багатств України.

 Продовжується робота   над поповненням національних куточків  групи національними експонатами. Також , вихователі,  систематично змінюють експозицію національних куточків, відповідно до обрядових циклів, пір року та релігійних свят. Вихователі працюють  над зібранням ілюстрацій, які відображають основні святкові події України та демонструвати їх у куточку напередодні святкування цих дат. Також зміни експозицій у національному куточку  пов'язані із пізнавальною темою тижня народознавства, залежно від тематики занять з образотворчого мистецтва. Важливим є те, що коли відбуваються зміни в експозиції національного куточка, то на це обов'язково  звертається  увага дітей , обговоривши з чим пов'язані ці зміни та спланувавши відповідні заходи у перспективному та прописуючи в календарному плані.

У вихователів  наявні тематичні папки, щодо ознайомлення дітей з державними символами та орієнтовними бесідами з дітьми про цей символ, з національними символами України, матеріали , які знайомлять з митцями України, дидактичні ігри з розвитку патріотичної свідомості, наочний, методичний  та роздатковий матеріал. 

У груповій кімнаті створені художньо - естетичні центри, а саме: літературний, музичний, образотворчий, театральний.

В літературному центрі вміщені українські казки та  ілюстрації до них, наявні збірники з творами українських письменників, з якими знайомлять здобувачів освіти в закладі дошкільної освіти. Зібрані портрети українських письменників та інформація про їх життєвий та творчий шлях. Оформлений куточок   Василя Сухомлинського, на видному місці в групі знаходиться портрет Т.Г.Шевченка. Систематизований матеріал щодо ознайомлення дошкільнят з темами « Українська хата» , оберегами українського народу та  народними символами,  особливостями українського одягу, українським віночком. Зібрано теоретичний матеріал  (  легенди, усна народна творчість тощо) , задля систематичного ознайомлення здобувачів дошкільної освіти з національними надбаннями. Наявний матеріали інноваційної технології ТРВЗ по ознайомленню дітей з українськими народними казками, приказками, прислів'ями, загадками тощо.

Зібрані добірки  з мультфільмами за мотивами українських народних казок, художніх творів, пізнавальних відео патріотичного змісту.

Атрибутика групової  змінюється відповідно до природного циклу. Сезонні цикли на групових підсумовуються проведенням сезонних свят.

В групі  створений  музичний центр, в якому зібрані народні дитячі інструменти, ілюстровані зображення народних інструментів, інструменти виготовлені батьками дітей. Завдяки тому, що діти грають  на дитячих музичних інструментах , під час ознайомлення з українськими народними піснями , процес ознайомлення та запам'ятовування народного музичного твору, проходить набагато ефективніше. В музичному центрі групи є грамзаписи українських народних пісень, танців, народних ігор, Державного гімну України тощо. Ці матеріали систематично використовуються на заняттях з музики, малювання, художньої літератури, аплікації, ліплення та під час проведення розваг і свят.

В образотворчих центрах ,на групі, наявні матеріали щодо ознайомлення здобувачів дошкільної освіти з особливостями українського національного мистецтва, особливостями української природи, пейзажу, матеріали, що знайомлять з характерними особливостями вишивки , петриківським, яворівським, косівським розписом , що передають візерунки, характерні для вишивок різних регіонів України, народної іграшки та зразки  писанок. Є в наявності, зразки виробів з природного матеріалу.

Вихователями групи оформлено на групі театральний куточок, де зосереджені різноманітні види театралізованої діяльності в  закладі дошкільної освіти. Виготовлено  ширму для лялькового театру та театру тіней. Систематично здійснюється театралізація за мотивами українських народних казок, віршів, оповідань.

Великого значення педагогічні працівники приділяють розвитку мовлення здобувачів дошкільної освіти . Для цього систематично поповнюють мовленнєве середовище групи, аби покращити вивчення дітьми особливостей рідної мови. Педагогічні працівники контролюють мовлення дітей стосовно вживання слів – паразитів, діалектів, вульгарних слів. Систематично працюють над мовленнєвим етикетом здобувачів дошкільної освіти. Вчать з дітьми напам'ять вірші, загадки, приказки та прислів'я рідною мовою, спонукають до розповіді українських народних казок близько до тексту. Для успішного здійснення поставлених мовленнєвих завдань у вихователів  є в наявності необхідний методичний матеріал.  Систематично працюємо над накопиченням  матеріалу  щодо виховання поваги та пошани здобувачів дошкільної освіти до Збройних сил України, наших Героїв – Захисників, бойових медиків, волонтерів, до світлої пам'яті загиблих Героїв,  інформативні матеріали , щодо надання відомостей здобувачам дошкільної освіти,  про трагічні події на Україні, до яких призвела війна, що розпочалась 24 лютого 2022 року.

Ефективним шляхом і засобом патріотичного виховання здобувачів освіти в закладах дошкільної освіти є дитячий музичний фольклор. Виховання засобами дитячого музичного фольклору, традиційних та обрядових свят ігор, розглядається як невід'ємна частина освітнього процесу з дошкільниками. Адже музичний фольклор, як першооснова музичної культури, є природнім підґрунтям для формування музичної культури дітей.Український народний фольклор - це енциклопедія життя народу, його духовної сили і краси. Він є одним із найпотужніших засобів виховання патріотичних почуттів підростаючого покоління. Це та основа, на якій базується система збагачення інтелекту, формування життєвих ідеалів, розвиток творчих здібностей особистості.Особлива роль у вихованні дошкільників відводиться колисковій пісні, адже вона є одним із найдавніших видів народної творчості. Колисанки є першими уроками, що у  доступній формі знайомлять дитину з побутовими речами і моральними цінностями, заохочують до працелюбності й порядку, доброти і справедливості. Цей фольклорний жанр позначений високим поетичним світосприйняттям, глибиною мелодійного звучання, багатством образів.     Слухання та виконання дошкільнятами колискових пісень пробуджують у дітей чисельні емоції, формують патріотичні почуття, уяву, мислення. Колискові пісні постають могутнім засобом пробудження і розвитку національної свідомості, патріотизму.Забавлянки, потішки - ще одна форма народного фольклору, яка сприяє живому спілкуванню дитини з довкіллям, привчаючи її до чуття прекрасного. Під час розігрування дошкільнятами забавлянок забезпечується мовний розвиток дитини, відбувається зародження інтересу й любові до рідної мови та національної культури.Залучення старших дошкільників до народної пісенної творчості, через ознайомлення їх із давньослов'янськими календарними обрядами, є дуже корисним, оскільки своїм художнім особливостям календарно-обрядові пісні можуть бути ефективно використані в музично-естетичному та патріотичному вихованні дошкільників. Веснянки, гаївки, як дуже давня народна творчість, що характеризує наше далеке минуле, мають надзвичайну цінність і є нашою праісторією, тому заслуговують на відродження, збереження і впровадження в родині та в освітній процес ЗДО, задля патріотичного виховання дітей.Справжньою скарбницею нашого народу, яку потрібно глибоко пізнавати є колядки і щедрівки. Вони викликають у дітей радість, бадьорість, формують оптимістичне світосприймання. Малята переконуються в тому, що колядки, щедрівки збагачують людей глибокими, душевними та духовними якостями, гордістю за свою родину, рідний край.
Нині ми живемо в надзвичайно складні часи, і тому дуже важливо, щоб в дитячих душах вічно горів вогник любові до рідної землі, до звичаїв і традицій рідного краю.
Шановні батьки! Виховуючи дітей на зразках українського народного фольклору, ми тим самим розвиваємо у дошкільнят не лише патріотичні почуття, а й позитивне, емоційно-ціннісне ставлення до вітчизняної культури, але й відчуття відповідальності та збереження культурної спадщини.

        Завданням  виховання гуманного ставлення до природи в здобувачів освіти молодшого та середнього дошкільного віку  є – формування відповідального і дбайливого ставлення до природи, що базується на екологічній свідомості, формування потреби свідомого дотримання екологічних моральних і правових принципів природокористування в особистій поведінці та навички екологічної культури, яка може проявлятися в активній участі в суспільно – корисній праці по захисту, догляді та оптимізації стану оточуючого середовища.
Екологічне виховання – це цілеспрямований вплив на особистість на всіх етапах її життя за допомогою розгорнутої системи  засобів та методів, що має на меті формування екологічної свідомості, екологічної культури, екологічної поведінки, екологічної відповідальності.
Ще ніколи так гостро не стояла загроза екологічної кризи, як сьогодні. На планеті з лякаючою швидкістю  зникають різні види унікальних рослин і тварин. З кожним днем все більше забруднюється  навколишнє середовище. Наслідки впливу людини на навколишнє середовище сумні й тривожні.
Перед нами стоїть завдання – виховати підростаюче покоління у традиції гармонійного співіснування з природою, раціонального використання та відтворення її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності. Щоб запобігти варварському ставленню до природи, варто починати виховувати екологічну культуру з найменших років. Тому в наші дні екологічне виховання здобувачів дошкільної освіти здобуває зростаючу актуальність.
Дошкільний вік – самий відповідний час для формування у дитини основ сприйняття світу та гуманного ставлення до усіх компонентів природи. Діти в ранньому віці дуже емоційні, чуйні та милосердні й сприймають природу як живий організм.
  Які ж освітні завдання ставить  перед нами програма «Українське дошкілля» щодо виховання гуманного ставлення до природи в здобувачів дошкільної освіти молодшого дошкільного віку:
- Виховувати бережне ставлення до довкілля.
- Давати дітям знання про зміни, які відбуваються в житті рослин, тварин відповідно до пір року.
- Узагальнювати уявлення дітей про свійських та диких тварин (будова тіла, умови існування, спосіб живлення, пересування). Вчити розрізняти основні частини їхнього тіла.
Які ж освітні завдання ставить  перед нами програма «Українське дошкілля» щодо виховання гуманного ставлення до природи в здобувачів дошкільної освіти середнього дошкільного віку:
- Підводити дітей до визначення  суттєвої, спільної для всіх об’єктів неживої  природи ознаки: вода, земля, пісок, глина, каміння , повітря – не росте, не живиться, не розмножується.
- Розкривати дітям найелементарніші зв’язки між явищами природи і змінами в житті рослин  (без води рослина засихає;менше світить сонце – листя змінює свій колір).
- Ознайомити  дітей із рослинами та умовами, необхідними для їх росту.
- Підтримувати практичні дослідницькі вміння з догляду за рослинами.
- Сприяти ознайомленню дітей із різноманітним світом тварин (свійських і диких), їх зовнішньою будовою, з умовами їх існування.
- Підтримувати бажання дітей до розуміння взаємозв’язків у природі.
- Давати уявлення про природоохоронну діяльність людини.
Тож бажаємо всім вам доброї і цікавої подорожі до країни Природа, де люблячі дорослі і талановиті діти у спільній діяльності реалізують власний творчий потенціал і стають щасливими.

 

 

         Першою ланкою в системі суспільного екологічного виховання в Україні є дошкільна освіта.
Сучасна дитина живе у створенному людством навколишньому середовищі, в якому люди, природний і соціальний світ взаємопов’язані. Роз’яснювати значення діяльності людей у навколишньому середовищі, формувати в дитини певне розуміння про необхідність допомагати природі та примножувати її багатства є завданням вихователя.
Залучаючи дітей до тісного спілкування з природою, до пізнання світу рослин і тварин, ми, дорослі сприяємо активному розвитку у них таких якостей як доброта, терпіння, працьовитість і милосердя. Ці риси, закладені в ранньому віці, міцно формують характер дорослої людини, її ставлення до природного середовища. Діти відчуватимуть потребу в спілкуванні з природою, вчитимуться любити природу, спостерігати, співчувати, розуміти, що наша Земля не може існувати без рослин, тому що вони не тільки допомагають нам дихати, а й лікуютьвід хвороб. Це, в свою чергу, сприяє формуванню уявлень дітей про збережння природного довкілля.                                         
У роботі з дітьми з екологічного виховання можна використати весь спектр педагогічних форм, методів і прийомів: спостереження, розповіді та бесіди, праця в природі, дидактичні ігри, мовленнєві і логічні завдання, екологічні тренінги,  екологічні ігри, організацію пошукової та дослідницької діяльності, обговорювання проблемних ситуацій у взаємодії людини і природи.
Так ,часто використовуються нетрадиційні форми роботи з дошкільниками ( із залученням батьків): , круглий стіл у формі дискусії, пам’ятки, рекомендації, шпаргалки для батьків, спільні свята, суботники, проєкти, екологічні ситуації. Для набуття досвіду поведінки в природі використовуємо екологічні ситуації.
Ситуація 1: Діти принесли додому їжачка, коли були на прогулянці в парку. Чи добре це для їжачка? Людина не зможе забезпечити необхідні для життя умови. Дика тварина має жити на волі.
Ситуація 2: На ваших очах дитина взяв камінь і почав кидати в птахів. Дайте оцінку цьому вчинку? Як би ви вчинили? Що треба робити, коли зустрічаєте птахів? Чи треба допомагати птахам? Як?
У підсумку разом з батьками треба зробити висновок: показником ефективності екологічної освіченості і вихованості є не тільки знання і поведінку в природі, а й його участь. У цьому велика роль дорослого, який своїм ставленням до природи, своєю поведінкою робить сильний вплив на особистість дитини.
  Для формування у дошкільників екологічносвідомої поведінки та знайомства з довколишнім світом ефективним та результативним є метод проєктів.                                                                                        
  Метод проєктів – це форма організації педагогічного процесу, побудованого на взаємодії педагога і вихованця між собою та навколишнім  середовищем у реалізації проєкту  –  поетапної практичноїдіяльності щодо досягнення визначеної мети. І.В.Цвєткова стверджує: «Специфіка методу  проєктів полягає в тому, що педагогічний процесс накладається на процесс взаємодії дитини з навколишнім світом, пізнання дитиною навколишнього  середовища (природного та соціального), педагогічний вплив здійснюється   в спільній із дитиною діяльності, спирається на її особистий досвід.
       Враховуючи ефективність застосування методу проєктів в освітньому  процесі для ознайомлення дітей дошкільного віку із довкіллям, можливим є реалізація екологічного проекту «І у лісі і на лузі ми природі вірнідрузі», який в свою чергу складається може складатися  із чотирьох етапів:
літнього – «Рослини – лікарі поряд з нами»;
осіннього – «Осінь щедра та багата»;
зимового – «Будемоздоровими!»;
весняного – «Ми господарі своє їпланети».
На підготовчому етапі проекту і на його втілення слід залучити батьків, бо робота з батьками з екологічного виховання дошкільнят є однією із складових частин роботи дошкільного закладу. Тільки спираючись на сім’ю, та спільними зусиллями ми можемо вирішити нашу задачу по вихованню екологічних основ. В наш час проблема екологічного вихованнявийшла на перший план. Чому ця проблема стала актуальною? Причина – в діяльності людини в природі. Часто безграмотна точка зору, марнотратна, що веде до порушення екологічно їрівноваги.
  Ще одна форма роботи з батьками це пам’ятки, рекомендації, шпаргалки, домашнє завдання, в яких батькам необхідно давати чіткі, конкретні, практичні поради по вузькій темі. При цьому батьки повинні отримувати відповіді на свої запитання. Наприклад: що розповісти дитині, чому його навчити, на що звернути увагу. Вихователь може запропонувати батькам серію  питань, які вони будуть вирішувати з батьками на природі. Можна знайомити батьків з народними прикметами, але обов’язково з завданнями. Наприклад: перевір свої спостереження і розкажи дітям. На відкритих заходах з дітьми та батьками, або: «Лісові уроки ввічливості», в якій казкові персонажі розкажуть про те, як треба поводитися в природі. Підсумовуючи, вихователь проводить бесіду з батьками. Може дати їм конкретні поради, порекомендувати батькам, спільно з дітьми замалювати природу, розглянути картини й ілюстрації про природу, подивитися телевізійні передачі про тварин. Такі форми роботи дають можливість продемонструвати батькам, які знання про природу є у дітей, показати, що ці знання необхідні для формування основ екологічного виховання.
Так як проект «І у лісі і на лузі ми природі вірні друзі» складається із чотирьох етапів за порами року і  реалізується протягом року, то важливим стало знаходження того атрибута,  який би об’єднував між собою. Таким атрибутом став кошик.
Влітку діти в  нього збирають овочі, фрукти, лікарські квіти та  трави, восени кошик перетворюється на комору плодів, зібраних на міні – городі та клумбі садочка. Взимку діти споживають плоди із кошика, збагачуючи організм поживними речовинами та вітамінами. Весною із кошика діти дістають насіння, цибулинки, бульбита  висаджуютьїх на міні – городі. Таким чином, на кожному етапі кошик  виконував свою вищезазначену функцію і одночасно є спонуканням до подальших дій та відкриттів.
    Ефективній реалізації даного проекту в роботі з дітьми допоможе використання таких форм організації освітньо-пізнавальної діяльності як заняття, екскурсії, прогулянки, спостереження в природі, дидактичні ігри, читання художніх творів, бесіди з дітьми, праця в природі, дослідницько-пошукова діяльність. Ці форми найбільшсприятливі для роботи з ознайомленням в довкіллі. Важливим критерієм їх використання є урахування вікових можливостей дітей й програмових навчально-виховних завдань, які мають бути розв’язані.
     Для більшої результативності освітньо – виховної роботи, а також для забезпечення умов безпеки життєдіяльності дітей надається перевага груповим та індивідуальним формам роботи. На прогулянках не передбачається проведення фронтальних занять, адже основні відомості про природу, намічені вихователем, мають бути засвоєні кожною дитиною. Коли одна группа дітей з вихователем перебуває на клумбі, проводячи спостереження, досліди чи зайнята трудовою діяльністю, друга підгрупа разом з помічником вихователя на ігровому майданчику закріплює здобуті знання за допомогою дидактичних та рухливих ігор.
     На інформаційному етапі, під час спостережень в довкіллі є цікаві грові заняття та розваги, діти знайомляться із зовнішнім виглядом рослин, тварин про їх значення у житті людей.
   Познайомившись з правилами збору лікарських рослин, діти разом з вихователем зрізують їх, заповнюючи кошик рослинами, в’язали у пучки для сушіння, а з батьками – можна  збирати – інформацію про застосування та використання рослин в народній медицині, добираючи легенди, вірші, приказки, прислів’я та загадки про кожну лікарську рослину. Зібрана інформація систематизується  .
Із зібраних трав діти виготовляють гербарій, завдяки якому у подальшій роботі закріплюють знання про зовнішні ознаки рослин, їх назву, будову.
    Творчим підсумком цього проекту є «Вітамінна книга» – підбірка рецептів-малюнків салатів та напоїв, підготовлених батьками .Мами у фіто-вітальні діляться між собою рецептами приготування салатів, обмінюються досвідом, як використати ті чи інші плоди для укріплення імунітету та зміцнення здоров’я їх малюків.
Безмежне задоволення  діти отримують готуючи салати разом з мамами, а потім смакуючи ними.
На репродуктивному етапі зимового міні-проекту діти разом з вихователем виготовляють подушечки, в яківкладають духмяні квіти ромашки та м’яти. Аромат цих трав сприяє здоровому та міцному   денному сну дітей.
Підсумком  реалізації проекту «І у лісі і на лузі ми природі вірні друзі»,      що   у дітей підвищився рівень знань про рослини, їх значення в житті людини та способи застосування;                                                                                                                                                                                       
–  значно розвинулась  допитливість, спостережливість, навички дослідницько-пошукової діяльності;                                                                                                                                                
–  збагатились уявлення про зв’язок людини з природою, про здоровий спосіб життя;                                                               
–  збагатився словниковий запас з даної теми.
    Важливо зазначити, що батьки повинні бути стали активними учасниками екологічного виховання дітей.
Наші діти – наше майбутнє. І від того як їх виховують педагоги та батьки, залежить майбутнє Землі; те, якою Планета буде через декілька
десятиліть.  Саме тому екологічному вихованню дітей дошкільного віку необхідно приділяти належну увагу: воно має бути не епізодичним, а глибокопродуманим, систематичним, цілеспрямованим.                                       

 

3. Про підготовку та проведення Новорічних свят ( обговорення) - батьки, вихователі - проведено в групах.